Карпатська культурна спадщина

У грудні 2006 року в Києві відбулася перша конференція Сторін Карпатської конвенції, де було ухвалено основні напрямки подальшої роботи по її впровадженню. Зокрема, створено міжурядову Робочу групу по впровадженню Статті 11 „Культурна спадщина та традиційні знання” (Ст. 11: „Сторони проводять політику, спрямовану на збереження та підтримку культурної спадщини та традиційних знань місцевого населення, виробництва та продажу місцевих виробів, предметів мистецтва та народної творчості. Сторони спрямовують свої зусилля на збереження традиційної архітектури, особливостей землекористування, місцевих порід домашніх тварин та різноманіття культивованих рослин і стале використання диких рослин у Карпатах.) Один із основних висновків Робочої групи – визнання за необхідне створити Список Карпатської культурної спадщини та фонд для її підтримки.

Як саме має визначатися поняття Карпатських цінностей? Хто має визначати цінність? Які будуть процедури для внесення до списку? Які принципи і методи треба застосовувати? Відповіді на ці запитання почали шукати представники відповідальних за впровадження конвенції міністерств екології, разом з міністерствами культури в усіх семи країнах, офіси та представництва ЮНЕСКО в Європі, тимчасовий секретаріат Карпатської конвенції (ЮНЕП – Відень), спеціалізовані дослідницькі інститути. Але, перш за все, вирішили запитати про це людей, небайдужих до карпатської культурної спадщини.

Ініціатор створення Списку карпатських цінностей - міжнародна коаліція громадських організацій ANPED, до складу якої входить понад сто організацій з різних країн, у тому числі карпатського регіону. ANPED опікується питаннями сталого розвитку та поліпшення якості життя. Організації - члени ANPED розгорнули широкий консультаційний процес у карпатських країнах. В Україні цю діяльність протягом шести років координує член ANPED інформаційний центр „Зелене досьє”.

Консультаційний процес проходив в усіх країнах конвенції, починаючи з 2006 року. Поради, отримані від учасників різноманітних зустрічей, дискусій та нарад, стали основою загальних рекомендацій, які ANPED надав другій конференції Сторін Карпатської конвенції. Вони були схвалені представниками урядів країн, а ANPED отримав доручення продовжувати цю діяльність і провести пілотні дослідження по практичному створенню Списку Карпатської культурної спадщини. Пілотне дослідження проводилося у двох країнах - Україні та Чехії, але за його ходом уважно стежили як колеги із ANPED, так і відповідальні представники урядів країн та секретаріату Карпатської конвенції.

Основною базою для пілотних досліджень в Україні стала Косівщина. Саме тут були розроблені й впроваджені на практиці процедури створення Списку, проведено оцінювання запропонованих об’єктів, засновано місцеву експертну раду. Організатором цієї діяльності став Центр громадських ініціатив, до збору інформації залучилися практично всі школи району на чолі з районним відділом освіти. Досвід та результати досліджень, проведених на Косівщині, були передані до наступного українського пілотного регіону – Хустський район у Закарпатті, де до процесу активно підключилася Хустська районна Рада та громадська організація «Селиський добробут» із Нижнього Селища.

Зрештою результати досліджень були представлені наступній конференції Сторін (травень 2011, Братислава) і схвалені представниками урядів. Отже, процес створення Списку Карпатської культурної спадщини розпочався.

 

Координатори проекту:

Тамара Малькова та Ірина Петрів, «Зелене досьє».
Віктор Барчук, Центр громадських ініціатив, Косів, Івано-Франківська область, regcentr[a]online.ua
Олександр Ліпчей, «Селиський добробут», Нижнє Селище, Хустський район, Закарпаття, sasha-lipcha[a]mail.ru

 

Документи:
– ANPED Position Paper – 2006
– Recommendations on creating of the Carpathian Heritage Inventory - 2011
– Прес-реліз, Серпень 2011

 

Кампанію підтримав Тимчасовий Секретаріат Карпатської конвенції (ЮНЕП – Відень).