Навіщо нам потрібна Нітратна директива?

Навіщо нам потрібна Нітратна директива?

Нещодавно оприлюднені результати дослідження «Безпека людини: оцінка та очікування мешканців чотирьох областей України», проведеного фондом Генріха Бьолля, свідчать, що проблема якості питної води та забруднення поверхневих вод є найбільш актуальною для громадян України.

Майже 60% опитуваних відповіли, що забруднення води є найбільшою загрозою для безпеки місцевих громад.

Діяльність агропромислових виробничих систем є головним фактором, який спричиняє зміни у біогеохімії природних водойм, особливо через вимивання сполук азоту та фосфору з сільськогосподарських угідь, що суттєво впливає на якість води та сприяє забрудненню світового океану.

Більше 70% території України – це сільськогосподарські угіддя, що регулярно обробляються та зазнають негативного впливу самі та слугують посередником розповсюдження забруднення далі до водних об’єктів.

Практики використання мінеральних добрив, накопичення та обробки гною на тваринницьких фермах, посилення ерозійних процесів розораних земель призводять до забруднення води сполуками фосфору й нітрогену та евтрофікації природних водойм. Надмірне застосування засобів захисту рослин (ЗЗР) може призвести до забруднення поверхневих та підземних вод, а використання нафтохімікатів для сільськогосподарських машин може призвести до забруднення води продуктами нафтохімії.

Забруднення води та земель від сільського господарства важко виміряти, адже воно надходить переважно не з однієї точки (труби), а у результаті внесення хімічних речовин/гною на площину (ґрунт). Але, наприклад, за експертними оцінками, частка нітратів та інших поживних речовин, що надходить до поверхневих водних об’єктів із сільськогосподарських джерел, складає від 30 до 90% всього біогенного забруднення вод.

Актуальність проблеми забруднення поверхневих вод засобами захисту рослин підтвердили результати скринінгу якості води Дніпровського басейну, що були оприлюднені на початку березня Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

Скринінг виявив у воді високі концентрації пестицидів: наприклад, суттєві перевищення ПДК гербіциду атразин, забороненого в ЄС з 2004 року, тербутилазіну, нікосульфрону, інсектициду фіпроніл, фунгіциду карбендазім.

Такий вміст пестицидів у джерелах питного водопостачання для більш ніж половини населення України є загрозою для здоров’я людей й свідчить про порушення технологій їх зберігання та використання. Для зниження забруднення необхідно зменшити використання пестицидів у сільському господарстві (наприклад, застосовувати попереджувальні заходи та плани боротьби з паразитами, диверсифікувати вирощування сільськогосподарських культур на одному полі, використовувати безорні методи землеробства або переходити на органічне землеробство) та посилити контроль за використанням цих речовин.

Результати забруднення води мінеральними добривами та гноєм можна помітити неозброєним оком: майже кожен житель країни майже кожного року спостерігає «цвітіння» води на водних об’єктах України.

Наприклад, минулого року цвітіння спостерігалося не лише на невеликих водних об’єктах та водосховищах, а навіть на прибережних ділянках Азовського та Чорного морів. Цвітіння є результатом евтрофікації – «отруєння» водойм поживними речовинами через вимивання азотних та фосфорних сполук із сільськогосподарських угідь (через надмірне та невідповідне використання мінеральних добрив або гною на полях), невідповідне зберігання та переробку гною на тваринницьких фермах та скиди водоканалів.

Проблему забруднення ускладнюють прояви зміни клімату. Води стає все менше – міліють поверхневі водні об’єкти, знижуються підземні водні горизонти, частіше настають тривалі періоди із високою температурою та недостатніми опадами (як, наприклад, навесні 2020 року) – через це надходження та концентрація забруднення зростає ще більше.

Одним із інструментів вирішення проблеми забруднення води від використання агрохімікатів є застосування Нітратної Директиви ЄС (Директива 91/676/ЄС від 21 грудня 1991 року про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел).

Її впровадження дозволяє зменшити забруднення води, спричиненого або викликаного нітратами й іншими поживними речовинами з сільськогосподарських джерел, а також запобігає такому забрудненню у майбутньому. Директиву передбачено імплементувати в Україні через ухвалення пакету документів, який включає Методику визначення зон, вразливих до нітратного забруднення та Кодекс кращих сільськогосподарських практик, які б дозволили збалансувати господарські потреби з необхідністю забезпечення доброго стану води та водних екосистем.

Методика визначення зон, вразливих до нітратних сполук, дозволить провести моніторинг та визначити території, де вже є перевищення безпечного рівня нітратів (понад 50 мл/л). На таких ділянках мають застосовуватися Плани дій для зменшення ризиків і проявів забруднення. Кодекс кращих сільськогосподарських практик міститиме заходи та обмеження для використання добрив, їх зберігання, попередньої обробки, сівозміни та сільськогосподарських практик, що запобігають вимиванню поживних речовин з ґрунту (наприклад, диверсифікація сільськогосподарських культур, вирощуваних на одному полі, використання методів безорного землеробства або покривних культур).

Адаптація Нітратної директиви до українського законодавства є складовою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Розробка відповідних документів обумовлена в Додатку ХХХ до глави 6 «Навколишнє природне середовище» Угоди про асоціацію, з визначенням конкретних завдань та графіків, а також прописана в Плані заходів на виконання Угоди. Але плани вже кілька разів переглядались, а відповідальність за адаптацію директиви перекидували з одного державного відомства до іншого, та й самі ці відомства зазнали в останні роки багато змін і процес їх реформування досі триває.

До розробки Методики та Кодексу в різні роки були залучені кілька проектів ЄС з технічної підтримки України, і зрештою спільними зусиллями профільних міністерств, установ та експертів було напрацьовано потрібний пакет документів. лани Наразі документи проходять процедуру узгодження з відповідними органами центральної влади і оприлюднені для громадського обговорення на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів). Після їх узгодження та прийняття стануть можливими наступні кроки практичного впровадженню положень Нітратної директиви: буде сформований перелік вразливих до нітратного забруднення зон, де вживатимуться системні заходи для зменшення і запобігання цій проблемі, та визначені механізми економічного стимулювання суб’єктів господарювання стосовно дотримання кращих сільськогосподарських практик.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр “Зелене досьє”

Джерела: