Нові моделі виробництва в сільському господарстві ЄС: протидія зміні клімату та втратам біорізноманіття

В Європейському Союзі тривають дебати щодо нової загальноєвропейської аграрної політики до 2027 року.

Зміна чинної політики назріла через те, що сучасна політика підтримки великих виробників та інтенсивного сільського господарства є найбільш вагомою причиною втрати біорізноманіття, зникнення рідкісних видів тварин та рослин через втрату ареалів їх розповсюдження. Також агровиробництво відповідальне за велику частку щорічних викидів парникових газів: у тваринництві це 220 Мт еквіваленту СО2 на утриманні тварин та ще 400 Мт на виробництві та транспортуванні кормів, 150 Мт викидів продукується через використання мінеральних добрив, меліорація та видобуток торфу додають ще 180Мт. Кліматичні зміни й деградація довкілля шкодять і самим агровиробникам, адже спричиняють зменшення врожаїв через посухи, втрату родючого шару ґрунту, брак комах для запилення тощо.
Чинний бюджет агросубсидій складає 60 мільярдів євро. 80% його витрачають на підтримку 20% великих інтенсивних та традиційних агрогосподарств, і тільки 7 відсотків спрямовують на підтримання більш екологічних практик у сільськогосподарських виробників. Це має змінитися.
У новій агрополітиці передбачається відмова від прямих субсидій, а натомість планується використовувати бюджетні кошти на підтримку стійких та екологічних практик агровиробників (до 15 мільярдів євро щорічно). Оприлюднені минулого місяця стратегії щодо біорізноманіття та «Від ферми до виделки» встановлюють цілі до 2030 року для досягнення стійких змін в агропромисловому комплексі та одночасного забезпечення продуктової безпеки й доступності продуктів харчування. Це, перш за все, включає зобов’язання залишати 10% земель будь-яких фермерських господарств для дикої природи (лісосмуг, берегів річок, струмків та ставків, смуг дикоросів тощо), зменшення втрати родючості ґрунтів, скорочення використання пестицидів на 50%, мінеральних добрив - на 20% та антибіотиків - на 50%, а також збільшення частки органічного виробництва до 25%.
Наразі в ЄС також триває розробка кліматичного законодавства (що передбачатиме на 50% скорочення викидів парникових газів до 2030 року порівняно з рівнем 1900 року) та перегляд директиви щодо промислового забруднення. У комплексі з оновленою загальною агрополітикою ці документи мають забезпечити стійкі зміни у моделях агровиробництва, сприятимуть ефективному пом’якшенню наслідків кліматичної кризи та відновленню природних екосистем.

 

Докладніше:
https://www.birdlife.org/europe-and-central-asia/programmes/nature-frien...
https://www.birdlife.org/sites/default/files/attachments/birdlife_europe...

 

Ольга Ігнатенко,

Інформаційний центр "Зелене досьє"