Розвиток сільських територій за нової зеленої політики ЄС

Розвиток сільських територій за нової зеленої політики ЄС

Зелений курс, проголошений рік тому Єврокомісією, кардинально змінює політику та економіку ЄС, що неминуче відобразиться на економіці сільських територій.

Нова спільна аграрна політика, що наразі розробляється, буде враховувати пріоритети нової зеленої політики та стимулювати розвиток сільської економіки.

Необхідність у новій аграрній політиці в ЄС постала через різке збільшення наслідків зміни клімату, тоді як лісове господарство перестало бути ефективним інструментом накопичення вуглецю внаслідок інтенсивного використання деревини.

Ще одна причина – значна втрата біорізноманіття в останні 30 років (наприклад, з 1990 року кількість птахів, що населяють аграрні ландшафти, скоротилася на 60%).

Для компенсації цих явищ нова зелена політика ЄС передбачає до 2030 р. повернути 30% усіх земель та морських територій в дику природу, і 30% з цих територій перевести у найсуворіший охоронний статус. А також – відновити до природнього стану 25000 км річок і віддати 10% аграрних земель ландшафтним особливостям (кущам, лісосмугам, дикорослим травам тощо).

Цього року було оприлюднено дві стратегії, які стосуються аграрної політики, – про біорізноманіття та аграрну «Від ферми до виделки». Саме на них ґрунтуватиметься нова спільна аграрна політика, що зараз розробляється. Ці стратегії повинні запровадити нові вимоги до сільськогосподарських виробників, включаючи обмеження на монокультурне вирощування, вимоги до диверсифікації сільськогосподарських культур, зменшення використання хімічних речовин та залишення 10% сільськогосподарських угідь в якості екологічних коридорів для дикої природи. Такі зміни мають підвищити стійкість та конкурентоспроможність сільських територій в ЄС.

Але як змусити все це працювати?

Нова аграрна політика ЄС містить три умови стосовно дотримання екологічних обмежень: по-перше, це дотримання вимог законодавства (обов’язкове для всіх); по-друге, впровадження фермерськими господарствами кращих сільськогосподарських практик, що необхідно для отримання субсидій; а для найбільш ініціативних фермерів, котрі прагнуть більшої сталості, передбачається підтримка проєктів через Фонд розвитку сільських територій.

Фонд розвитку сільських територій є невід’ємною частиною аграрної політики, він сприяє диверсифікації та більшої стійкості в сільській економіці і повинен використовувати 30% доступних коштів  на підтримку сільськогосподарського виробництва. Кожна країна ЄС має розробити свої цілі, пріоритети й показники для функціонування Фонду, виходячи з місцевих потреб та проблем.

Фонд розвитку сільських територій вже успішно функціонує. Короткий опис поточної та планованої політики Фонду, а також проєктів, що вже фінансуються, можна знайти на веб-сайті Фонду. Всі проекти Фонду спрямовані на підвищення стійкості сільського господарства, поширення стійких сільськогосподарських практик, використання у сільській економіці рішень, що вже існують у живій природі, та на співпрацю у розробці політики розвитку сільських територій. Більшість проєктів – це досить прості розробки, які використовують рішення, подібні до природних.

Іншим інструментом, який буде використовуватися (також зараз у стадії розробки), є заходи, спрямовані на підтримку конкурентоспроможності товарів з підвищеними затратами на екологічність порівняно з імпортованими з інших країн, де таких жорстких вимог поки не існує. Наприклад, імпорт продуктів харчування до ЄС буде обмежений, якщо країна- імпортер дозволяє вживати пестициди, не зареєстровані в ЄС.

Ще один приклад: оскільки в даний час ЄС переглядає законодавство про добробут тварин, у подальшому ймовірне обмеження на імпорт м’ясних продуктів у разі негуманного поводження імпортера з тваринами або заходи для переконання у відсутності такого явища. Крім того, передбачається перегляд ставок ПДВ з метою використання ПДВ як інструменту просування стійких та органічних продуктів харчування.

Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр «Зелене досьє».

Джерело фото