Сarbon farming - новий тип сільського господарства?

Carbon farming - це використання сільськогосподарського виробництва для секвестрації карбону - низка різноманітних сільськогосподарських методів, спрямованих на поглинання діоксиду карбону з атмосферного повітря та накопичення у живих організмах або ґрунтах. Існує понад 30 засобів, накопичення карбону під час виробництва продуктів харчування або рослинної сировини.

 

Ось кілька основних:

  • сівозміна та вирощування декількох культур на одному полі;
  • мульчування біомасою;
  • безорне вирощування культур (залишаючи рослинні рештки в ґрунті);
  • компостування рослинних залишків для внесення в ґрунт в якості добрива;
  • використання покривних культур;
  • вільній випас скота на постійних багаторічних пасовищах, полях після жнив та серед культивованих дерев (наприклад, оливкових або фруктових);
  • вирощування багаторічних трав та інших культур;
  • вирощування швидкоростучих деревних культур (наприклад, бамбук або павлонія) для сировини або біомаси;
  • насадження та утримання лісосмуг;
  • вирощування водоростей для сировини (наприклад, хімічної або харчової) або біомаси;
  • вирощування молюсків;
  • відновлення водно-болотних угідь та зволоження раніше меліорованих торфовищ;
  • перехід до органічного виробництва.

 

Ефект від цих заходів не зводиться лише до поглинання та накопичення карбону. Це також запобіжники утворенню парникових газів (діоксиду карбону, метану, оксидів нітрогену) в результаті сільськогосподарського виробництва через спалення рослинних залишків, утримання худоби, накопичення, зберігання та обробку гною, використання сільськогосподарської техніки з двигуном внутрішнього згоряння, використання мінеральних добрив. Ці заходи сприяють поліпшенню стану довкілля та вдосконаленню сільськогосподарського виробництва: накопичення карбону в ґрунті збільшує вміст органічних речовин, що допомагає росту рослин, утриманню води в ґрунті та призводить до підвищення продуктивності ґрунту. В цілому, будь-які методи накопичення карбону на сільськогосподарських угіддях покращують якість ґрунтів (через покращення здатності ґрунтів до утримання води та оздоровлення мікрофлори й біорізноманіття), знижуючи потреби в мінеральних добривах, пестицидах та підвищуючи резистентність сільського господарства до посухи.

 

До того ж за використання таких методів можна ще й отримувати додатковий прибуток з ферми! В світі вже існує багато урядових схем та навіть компаній, що пропонують сертифікувати сільськогосподарські угіддя та/або виробництво на них як таке, що сприяє секвестрації карбону, купляти вивільнені квоти парникових газів від виробника та продавати ці квоти компаніям-забруднювачам (наприклад, тепловим електростанціям або авіаперевізникам), надаючи сільськогосподарському виробнику допоміжне джерело доходу з виробництва.

 

  • Австралійська схема «Australian Carbon Farming Initiative» – добровільна схема для фермерів, що вимірює ефект скорочення викидів парникових газів через практичні результати (накопичення карбону та скорочення викидів від ферми) та оплачує результат мітигації зміні клімату.
  • Французька схема «French Carbon Standard» - добровільна схема для фермерів та землевласників, що надає прозору платформу для оцінювання ефекту від накопичення карбону й скорочення викидів та торгівлі квотами на викиди парникових газів.
  • Британська схема «Woodland Carbon Code» – встановлює чіткі правила для насадження та утримання лісів на приватних землях для компенсації викидів парникових газів та винагороди за такі послуги.
  • Німецька схема «MoorFutures» - встановлює правила та компенсації за відновлення торфовищ, працює у трьох федеральних землях.
  • Австрійська приватна схема «Healthy Soils for Healthy Food» - заснована компанією-власником мережі супермаркетів SPAR за підтримки WWF Austria, фокусується на накопиченні карбону в грунтах та рослинах, пропонує учасникам купувати городину їх виробництва та невелику додаткову компенсацію (30 євро) за кожну тонну поглинутого та накопиченого карбону (CO2e).

 

Наразі Європейська Комісія розглядає схеми накопичення карбону на сільськогосподарських угіддях для сертифікації та торгівлі вивільненими квотами викидів парникових газів – їх сподіваються включити до нової загальноєвропейської сільськогосподарської політики, що наразі розробляється.

 

Цікаво, а чи будуть такі схеми поширюватися на українських виробників та чи будуть вони цікаві нашим сільськогосподарським виробникам?

Ольга Ігнатенко,
Інформаційний центр «Зелене досьє».

Джерела:
Forum For Future Agriculture 2021
Європейська Комісія
Австралійській уряд – департамент сільського господарства, водних ресурсів та довкілля

 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. 

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

 

#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety